ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТЕБНИЦЬКЕ ГІРНИЧО-ХІМІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІМІНЕРАЛ»
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА станом на 2015 рік
Відомості про виготовлення повареної (кухонної) солі в Стебнику шляхом випаровування її з розсолів, які виходили в цій місцевості на поверхню, сягають 15 століття. Починаючи із 1500 р. солепромисел в Стебнику стає одним із найбільш прибуткових, який разом з солепромислами Старої солі, Сільця, Трускавця і Калуша входить в число королівських земель Польщі. До 1567 року стебницькі соляні копальні належали польському магнату – гетьману Жевуському і здавались в оренду. Починаючи з 1576 року указом Стефана Баторія вони передані тодішнім дворянам у власність.
Власником солепромислу в Стебнику стає один із тодішніх вельмож п.Ржевський. Солепромисел займав площу 1,6 га, мав солеварню, сушарню, три жилі хати і розсолозабірну шахту. Річна продуктивність сягала – 23 тис.гектолітрів. Продукцією солепромислу були: чиста дрібнозерниста поварена сіль, так звана «Запіканка»,крім цього – низькоякісна сіль, яка утворювалась при випарюванні маточного розчину.
Перша розсолозабірна шахта мала назву «Лісова шахта», вона знаходилась в лісі біля дороги із Стебника в село Доброгостів. Глибина її була 47 метрів. Розсоли, які отримувались із неї по дерев’яному трубопроводі , довжиною 2 км., подавались в солеварню, яка знаходилась в Стебнику. «Лісова шахта» експлуатувалась до кінця 1770 року. Через постійні пориви розсолопроводу, великими витратами (часу і грошей) на його ремонт, в кінці 1770 року була закладена нова шахта, яка називалась «Дорфшахта», або «Шахта в селі», безпосередньо в м.Стебнику. Шахта мала глибину 46 метрів. До 1901 року видобуток розсолів із шахти проводився при допомозі кінної тяги. Продуктивність її була 4700 м3 розсолів в рік. В 1901 р. видача розсолів була механізована. Була встановлена парова машина, побудована котельня. Продуктивність досягла 10500 м3 розсолів в рік із коливаннями:
1901 р. – 10695 м3 1903 р. – 10371 м3
1902 р. – 10610 м3 1904 р. – 10358 м3
Розсоли через ствол «Дорфшахти» видобувались до 1932 року. В 1932 році шахту ліквідували і ствол закрили. Через періодичний недостаток розсолів, які видобувались із «Дорфшахти», через неоднорідність соленосних шарів, в 1838 році з метою пошуку покладів солі, які б були більш однорідні і з більшим вмістом солі було просвердлено ряд свердловин на найближчих до Стебника ділянках.
В 1843 році на місцях пробурених свердловин № 1 і № 3 були закладені стволи шахти «Кюбек» і «Ляриш» пройдені до глибини 221,1 м і 151,0 м, які існують до сьогоднішнього часу.
Збільшення виварки солі в Стебнику почалося з початком гірничих робіт. До цього часу думали, що Стебницьке родовище має значні запаси кам’яної солі, яка не потребує подальшої переробки. Проведеними гірничими роботами вдалося вияснити, що сіль має значну кількість механічних добавок, тому не може вживатися в їжу без переробки. Враховуючи це був складений проект на видобуток солі із шахти методом розчинення її в підземних камерах (луговнях), отримання розсолів і їх відкачою в солеварню. З другої сторони проект також враховував наявність природних витоків розсолів високої концентрації.
Всі гірничопрохідницькі роботи проводились по вертикалі один від одного на відстані 30 м. Перший експлуатаційний горизонт був пройдений на глибині 90 м. Між другим і третім горизонтами були заложені перші камери (луговні) Брук і Отто. В розсолі луговні Отто аналіз, проведений в 1854 році, показав значний вміст хлористого калію.
Значні запаси калійних солей на Стебницькому родовищі були виявлені підземними розвідвиробками вже 1901 – 1906 р.р. До підземного видобутку калійних солей польське акціонерне товариство «ТЕСП» приступило лише з 1922 року. Одночасно виробляли кухонну сіль із розсолів луговень. За період з 1922 по 1939 р.р. в Стебнику було видобуто 1,5 млн.тонн калійної солі.
Видобуток калійних солей в Стебнику по окремих роках мав вигляд:
1923 рік– 9440 тонн 1929 рік – 113497 тонн 1935 рік – 92144 тонн
1923 – 17708 1930 - 98684 1936 - 106989
1924 – 59506 1931 - 57787 1937 - 123878
1925 – 74648 1932 - 43800 1938 - 132962
1926 – 104240 1933 - 62186 1939 - 205000
1927 – 124693 1934 - 85537
1928
За цей же період виробництво кухонної солі характеризується наступними показниками:
1923рік– 6525 тонн 1926 рік - 7552 тонн 1930 рік – 5247 тонн
1922 – 9885 1927 - 6708 1931 - 5846
1923 – 7123 1928 - 8071 1932 - 3859
1924 – 7553 1929 - 7191
Із загальної кількості калійних солей видобутих в Стебнику, на внутрішній ринок поступило лише 8%, при цьому це були низькоякісні солі.
2.РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ.
Стабільний розвиток виробництва калійних солей починається після 1946 р. Щорічно збільшується видобуток калійної руди та виробництво У 1953 році виробництво каїніту сягнуло 303 тис.тонн, в 1966 році шахта «Кюбек» досягла рекордної позначки – 619 тис.тонн.
30 грудня 1960 року було введено в експлуатацію нову шахту «Нова» (рудник № 1), склад каїніту, АПК, технологічний комплекс із подрібнення руди,
комплекс завантаження добрив у залізничні вагони.
З цього час у, практично, розпочалася нова історія розвитку гірничої промисловості у Стебнику. В 1962 році рудник № 1 видав на-гора вже 1 млн 123 тис тонн калійних добрив – каїніту природного. Це була звичайна полі мінеральна руда подрібнена до класу – 5мм із вмістом поживних компонентів калію (9,5 ÷ 10,5%) і магнію (до 6%). На той час каїніт рахувався нормальним дешевим мінеральним добривом, хоча застосовувався переважно під цукровий буряк і лугові трави.
Паралельно із роботою рудника № 1, враховуючи наявні значні запаси калійних солей Стебницького родовища, проводиться значна реконструкція підприємства, яка закінчується в 1966 році введенням в експлуатацію рудника № 2 потужністю 3 млн.тонн руди в рік, збагачувальної фабрики для переробки цієї руди та допоміжних цехів: ремонтно-механічного, електропостачання і зв’язку, пароводопостачання, ремонтно-будівельного, контрольно-вимірювальної апаратури, господарського.
Підприємство перетворюється на гіганта хімічної промисловості. Випуск мінеральних калійних добрив складає в натуральних величинах – 1 – 1,3 млн. тонн каїніту та 600-640 тис.тонн калійно-магнієвого концентрату. Щодня підприємство відвантажує майже 100 залізничних вагонів продукції. Загальна кількість працюючих разом із відділом робітничого постачання складає 5600 чол. (Сьогодні чисельність працюючих складає 215 чоловік).
Поскільки підприємство було містоутворюючим,то на балансі підприємства знаходився весь житловий комплекс міста, дитячі дошкільні заклади,медичні установи, Палац Культури, відділ робітничого постачання, тощо.
Техніко економічні показники роботи підприємства за 1975 рік:
|
№ п/п |
Найменування |
Показник |
|
|
Виробництво мінеральних добрив в т.ч.
- каїніт природний, тис.тонн - калійно-магнієвий концентрат, тис.тонн |
1227 608
|
|
|
Валова продукція, тис.крб. |
26770 |
|
|
Реалізація продукції, тис.крб. |
26670 |
|
|
Прибуток, тис.крб. |
1882 |
|
|
Вартість основних засобів, тис.крб. |
92324 |
|
|
Середньосписочна чисельність ППП |
4468 |
|
|
Фонд зарплати ППП, тис.крб. |
7662 |
Незважаючи на те, що підприємство було запроектоване як планово-збиткове, для забезпечення сільського господарства дешевими мінеральними добривами, місто Стебник в період 1965-1988 р.р. розвивалось досить швидкими темпами.
За період експлуатації обох рудників та збагачувальної фабрики видобуто 73 млн.тонн калійної руди і вироблено близько 9 млн.тонн калійно-магнієвого концентрату.
Родовище відроблялося двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн.тонн руди в рік. Видобуток калійної руди проводився камерно-поверховою системою розробки, при цьому :
- висота камер від 50 до 110 м. ;
- ширина від 15 до 30 м. ;
- довжина від 20 до 150 м.
За час видобутку калійної руди відроблено декілька сотень камер, в результаті чого на двох рудниках на глибині від 90 до 370 м. утворено понад 30 млн.куб.метрів пустот. В зоні впливу цих підземних порожнин на поверхні розташовані житлові будинки міста Стебник, високовольтні ЛЕП, водоканалізаційні мережі міст Дрогобича та Трускавця, залізниця державного значення Київ-Трускавець, автомагістраль. Підземні виробки сягають ІІ – ІІІ зони санітарної охорони курорту Трускавець.
Суттєві природоохоронні проблеми розпочалися в 1978 році, коли після землетрусу в Румунії стався аварійний прорив води в підземні гірничі виробки на підземному руднику № 2, що є аномальним явищем для соляних шахт. За період по 2003 рік із рудника викачано близько 4,6 млн.куб.метрів розсолів, що призвело до утворення додатково понад 540 тис.куб.м. карстових пустот.
В 1983 році на хвостосховищі збагачувальної фабрики трапилася аварія (прорив дамби) з виливом в гідрографічну сітку ріки Дністер 4,5 млн.куб.метрів солевих відходів. Збитки завдані народному господарству склали 72 млн.крб. (в цінах 1983 року). Після цього збагачувальна фабрика працювала на половину своєї потужності.
Двадцятилітній досвід переробки калійних руд Стебника способом флотаційного збагачення показав безперспективність останнього з точки зору подальшого покращення якості калійних добрив і в 1988 р. колишнім союзним міністерством було прийнято рішення про повну зупинку комплексу збагачувальна фабрика-рудник № 2 його реконструкцію з переходом на більш прогресивну технологію – галургій ний спосіб збагачення. Після реконструкції завод повинен був переробляти 2,25 млн.тонн руди і випускати 145,5 тис.тонн безхлорних калійних добрив (Калімаг-40), 157,5 тис.тонн кухонної солі.
Проте відсутність власних і державних коштів унеможливила реалізувати задумане.
З цього часу «Полімінерал» поряд із незначною основною діяльністю – виробництво низькоконцентрованих мінеральних добрив (каїніт природний – це звичайна полімінеральна руда подрібнена до класу -5 мм.) виконував значний обсяг обов’язкових природоохоронних робіт у складних і небезпечних підземних умовах
згідно вимог Законів України про охорону навколишнього природного середовища та охорону надр і з метою забезпечення екологічної рівноваги в регіоні, а саме:
- тампонажні та закладувальні роботи в зонах карстоутворення;
- постійне відкачування аварійних водопритоків із шахти на поверхню ;
- підтримання земної поверхні від просідань та провалів в ІІІ зоні округу
санітарної охорони курорту Трускавець ;
- забезпечення умов стійкості дамби хвостосховища.
Вартість комплексу цих робіт значно перевищувала фінансові можливості підприємства. У зв’язку із цим фінансування природоохоронних робіт із 1996 року здійснюється із Державного бюджету. Проте фінансування здійснювалося в недостатній мірі, складало лише 31 відсоток від потреби і тільки частково забезпечувало оплату необхідних робіт і життєдіяльність підприємства.
Потенційну небезпеку на території впливу підприємства створюють підземні гірничі виробки та утворені карсти і хвостосховище.
СДГХП «Полімінерал» занесене до Державного реєстру потенційно-небезпечних об’єктів . підприємство знаходиться на обліку у відділі Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України в Львівській області як потенційно небезпечний об’єкт.
В зв’язку із занепадом сільського господарства України потреба і виробництво каїніту на руднику № 1 різко знизилися з 1 млн.тонн до 20 тис.тонн. В 2003 році з причин незадовільного стану комплексу середнього подріблення – виробництво каїніту було припинено.
Протягом 1999-2011 років на шахтному полі рудників № 1 і №2 утворилися декілька десятків карстових провалів об’ємами від 6 до 28 тис.куб.м. кожний. Більш небезпечні останні, які розміщені в заболоченій низинній місцевості в річковому руслі та в 150 метрах від автодороги Львів-Трускавець і створюють реальну небезпеку прориву води в руднику № 2. Всі карстові провали на даний час ліквідовані методом їх заповнення породами. Через заборгованість СДГХП «Полімінерал» за оплату електроенергії ВАТ «Львівобленерго» з 2000-го року почало періодично вимикати подачу електроенергії на об’єкти підприємства.
Щоденні шестигодинні вимкнення електроенергії в грудні 2001 року призвели до аварійної ситуації на підземному руднику № 2. у зв’язку з переповненням акумулюючих зумпфів стався неконтрольований перетік шахтних вод з дренажного горизонту на нижче лежачі і як наслідок визвав підтоплення гірничих виробок ІУ та У-го горизонтів. Поступлення води в шахтні виробки становило 960 – 1200 м³/добу.
Для стабілізації техногенно-екологічної ситуації в районі діяльності підприємства було запропоновано здійснити консервацію рудника №2 шляхом заповнення його порожнин розсолом, який має приготовлюватися на хвостосховищі.
В зв’язку з погіршенням техногенно-екологічної безпеки на руднику № 2 СДГХП «Полімінерал» на засіданні Державної комісії з питань ТЕБ та НС від 17.УІ.2002 р. було прийнято рішення про розробку «Комплексного проекту консервації рудника № 2». Львівською обласною комісією з питань ТЕБ та НС 20.У.2003 р. було проведено технічну нараду, де прийнято остаточний варіант для розробки «Комплексного проекту консервації рудника № 2 СДГХП «Полімінерал», яким передбачено реалізацію його в два етапи :
- І-й етап – заповнення підземних виробок У, ІУ і ІІІ-го горизонтів, де ширина
МКЦ 32 м. розсолами із дренажного горизонту рудника № 2 ;
- ІІ-й етап – заповнення підземних виробок І і ІІ горизонтів з МКЦ 12 м. розсо-
лами із дренажного горизонту та спеціально приготованими розсолами із
хвостосховища.
Даний проект було розроблено інститутом ВАТ «Гірхімпром» (м Львів).
Рішенням від 26.ХІІ.2003 р. № 108 науково-технічної ради Держбуду України схвалені основні конструктивні та технічні рішення «Комплексного проекту».
Проект пройшов усі стадії погодження і затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 166-р, яким передбачено його фінансування з Державного бюджету протягом восьми років на загальну суму 162,4 млн.гривень.
ВАТ «Гірхімпром» розроблений також сітковий графік виконання робіт з реалізації «Комплексного проекту консервації рудника № 2» і відновлення видобутку руди на руднику № 1 потужністю 300 тис.тонн в рік, а також відновлення виробництва мінеральних добрив.
Проектом передбачена утилізація рідкої фази хвостосховища, породних відвалів на поверхні гірничого відводу з наступною рекультивацією першої секції хвостосховища і земель, які зайняті під відвали, а також спорудження на секції № 2 рекреаційної зони з озером.
3.СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВА.
На даний час СДГХП «Полімінерал» проводить комплекс необхідних природоохоронних заходів з реалізації даного проекту, а саме: утримання шахт, шахтної поверхні та хвостосховища в стабільному стані, недопущення затоплення стаціонарних шахтних установок, розмиву опорних ціликів, обов’язкову вентиляцію підземних виробок рудників, регульований перепуск розсолів із дренажного горизонту на нижче лежачі горизонти.
Станом на 20.07.2013 р. профінансовано робіт з реалізації «Комплексного проекту» на 73478 тис.грн. при плані 162453 тис.грн. або 46,1 % від необхідного.
Станом на 01.08.2013 р. споруджено:
- розсолопровід від хвостосховища до ствола «Східний-біс» ;
- дільницю приготування розсолів на хвостосховищі;
- берегову насосну станцію;
- плавучу насосну станцію;
- розсолопровід від ствола «Східний-біс» до ствола «Головний» ;
- розсолопровід від плавучої насосної станції до секції № 1 ;
- розсолопровід ненасичених розсолів від берегової насосної станції на
секцію ;
- розсолопровід від ств. «Західний»;
- лінію електропостачання 6 кВ від підстанції 110 кВ до хвостосховища;
- гідроізоляційні перетинки на квершлазі 99 вент і 19/І ;
- виконані роботи по ліквідації геологорозвідувальних і тампонажних свердловин;
- засипано карстові провали № 18,20, 21,23,25 і провал біля ствола «Східний» ;
- ліквідовано ствол «Східний»;
- підсилено будівельні конструкції і відновлено обладнання на ТП-35 кВ;
- виконано роботи по відновленню та підсиленню ГПП-110/35/6 кВ;
- здійснюється утримання по оптимальному графіку в робочому стані
шахтних підйомів, вентиляції, компресорних, рудничного транспорту
і високовольтних підстанцій.
- із 13,2 млн.куб.м. пустот заповнено розсолами 5,6 млн.куб.м.
Разом з тим, протягом 2004-2012 р.р. , через відсутність належного фінансування на підприємстві своєчасно не виконуються роботи, передбачені сітковим графіком «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель», що може призвести до негативних техногенно-екологічних наслідків.
Крім того, своєчасно не виконується графік робіт по відновленню видобутку руди на руднику № 1 в частині:
- заміни копра на стволі «Новий» ;
- обладнання і гірничі роботи для відновлення видобутку руди в об’ємі 300 тис.т.;
- будівництва нового складу дробленої руди замість існуючого аварійного;
- відновлення підійому по стволу «Кюбек» з підсиленням надшахтної
будови і заміни обладнання трансформаторної.
На сьогоднішній день ситуація ускладнюється і тим, що в рудник № 2 вже при реалізації «Комплексного проекту …» заповнено 5,6 млн.куб.м. розсолів , які досягнули абсолютної відмітки + 126,5 м., де ширина між камерних ціликів (опор) всього 12 м.
Через неповне фінансування основних робіт з реалізації даного проекту (приготування розсолів і подача їх в підземні гірничі виробки, закладка камер) його виконання відстає від намічених термінів на 5-6 років, що приводить до збільшення вартості робіт із-за росту цін на матеріали, енергоресурси, заробітну плату.
При відсутності розсолів, які насичені по калію і магнію (їх необхідно готувати із розсолів хвостосховища) проходить інтенсивне вилуговування цих солей із між камерних ціликів, що може привести до значного зниження коефіцієнту їх міцності і як наслідок викличе їх розрушення, що в кінцевому результаті приведе до просадки земної поверхні і може визвати техногенний землетрус 6-7 балів по шкалі Медведєва.
З метою вирішення екологічних проблем в зоні діяльності Стебницького ДГХП «Полімінерал», збереження найбільшого калійного родовища в Україні необхідно в 2013 році провести коригування «Комплексного проекту…» його перезатвердити та забезпечити протягом наступних 4-5 років належне фінансування.
Невиконання заходів передбачених вказаним проектом може привести до непередбачених і незворотних процесів в зоні курортполісу Трускавець та в басейні ріки міжнародного водокористування Дністер і зведе нанівець результати попередньої роботи щодо попередження екологічної катастрофи.
Заходи щодо стабілізації екологічної ситуації у зоні діяльності «Полімінералу» розглядалися на засіданнях державної, обласної та міської комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, надіслані звернення депутатів Стебника та Дрогобича до Уряду та Президента, були видані окремі доручення Прем’єр-Міністра України, проте докорінно змінити ситуацію поки що не вдалося.
ОСНОВНІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПАТ «СТЕБНИЦЬКЕ ГХП «ПОЛІМІНЕРАЛ»
|
№ пп |
Найменування показників |
Од. вим. |
На 01.01. 2011 р. |
На 01.01.2012 |
На 01.01.2013 |
На 01.08. 2013 р. |
|
1 |
Вартість основних засобів:
- балансова - залишкова - знос |
т. грн. т. грн. % |
102091 39216 62 |
102099 36845 64 |
102766 34386 67 |
147782 46126 68,8
|
|
2 |
Товарна продукція (в діючих цінах) |
т. грн. |
- |
- |
- |
- |
|
3 |
Собівартість продукції |
т. грн. |
179 |
193 |
- |
- |
|
4 |
Виручка від реалізації продукції |
т. грн. |
- |
- |
- |
- |
|
5 |
Балансовий прибуток
в т. ч. від реалізації продукції |
т. грн. т. грн. |
- |
- |
- |
- |
|
6 |
Балансовий збиток
в т. ч. від реалізації |
т. грн. |
5414 179 |
3131 -193 |
4776 - |
6800 |
|
7 |
Платежі до бюджету
- належить по розрахунку в т.ч. - податок на прибуток - ПДВ - фактично сплачено в т.ч. - податок на прибуток - ПДВ |
т. грн.
т. грн. т. грн. т. грн. т. грн. т. грн. |
532
- 75 267 - 26 |
551
- 40 366 - 5 |
924
- 59 704
58 |
587
- 3 215 - 7 |
|
8 |
Дебіторська заборгованість |
т. грн. |
733 |
412 |
495 |
261 |
|
9 |
Кредиторська заборгованість |
т. грн. |
19861 |
20426 |
23088 |
27050 |
|
10 |
Заборгованість:
- по виплаті заробітної плати; - до бюджету; - до Пенсійного фонду; - за енергоносії |
т. грн. т. грн. т. грн. т. грн. |
63,6 1795 7320 7628 |
- 1747 8555 7458 |
- 924 10211 8743 |
1132 1299 11852 9841 |
|
11 |
Фонд оплати праці |
т. грн. |
2465 |
2987 |
3977 |
2783 |
|
12 |
Середньооблікова чисельність
штатних працівників, всього: в т. ч. – основна діяльність - природоохоронна діяльність |
чол. чол. чол. |
220 - 220 |
215 - 215 |
212
212
|
209
209
|
|
13 |
Середньооблікова чисельність в еквіваленті зайнятості, всього:
в т. ч. – основна діяльність - природоохоронна діяльність |
чол. чол. чол. |
155 - 155 |
169 - 169 |
184 - 184
|
196 - 196 |
|
14 |
Середньомісячний ФОП |
т. грн. |
205 |
249 |
331 |
397 |
|
15 |
Середня заробітна плата по еквіваленту зайнятості |
т. грн. |
1325 |
1473 |
1801 |
2025 |
|
16 |
Термін заборгованості із з/плати |
міс. |
0,4 |
- |
- |
3,5 |
На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2008 р. № 367-р про включення Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал»в перелік об’єктів, які підлягають продажу та наказу Фонду Державного Майна України від 24.03.2008 р. № 344, регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області наказом від 22.08.2008 р. № 589 прийняте рішення про приватизацію СДГХП «Полімінерал» шляхом продажу цілісного майнового комплексу на аукціоні.
Згідно Закону України «Про приватизацію державного майна» функції управління всім майном «Полімінералу» були передані від Мінпромполітики України до управління РВ ФДМУ по Львівській області. Підготовка до продажу підприємства здійснювалась за участю і під керівництвом працівників регіонального відділення ФДМУ по Львівській області.
Після проведення незалежної експертизи оцінки вартості майна наказом ФДМУ від 26.03.2010 р. № 400 було прийнято рішення про продаж на аукціоні цілісного майнового комплексу Стебницького ДГХП «Полімінерал».
Аукціон було заплановано провести 15.07.2010 р. Однак станом на 17.06.2010 р. жодної заяви від претендентів щодо участі в аукціоні до органу приватизації не надійшло. В зв’язку з чим призначений РВ ФДМУ аукціон на 15.07.2010 р. визнано таким, що не відбудеться. В подальшому планувалося проведення повторного аукціону 28.10.2010 р. Однак на дату завершення приймання заяв на аукціон – 30.09.2010 р. включно, заяви на аукціон до РВ ФДМУ не надійшли.
Згідно з наказом ФДМУ від 26.05.2011 р. № 787 Стебницьке ДГХП «Полімінерал» включене в Перелік об’єктів груп В.Г., які підлягають підготовці до продажу в 2011 році за участю працівників центрального апарату Фонду державного майна України.
Відповідно до даного наказу ФДМУ наказом № 900 від 16.06.2011 р. прийнято рішення про приватизацію СДГХП «Полімінерал». На цій підставі функції управління майном «Полімінералу» разом із відповідним пакетом документів 25.06.2011 р. передані від регіонального відділення ФДМУ по Львівській області до центрального апарату ФДМУ. Функції розпорядника бюджетних коштів і надалі залишилися за Мінпромполітики.
Наказом ФДМУ від 06.07.2011 р. № 1-31 створена інвентаризаційна комісія, яка до 19 серпня ц.р. провела повну інвентаризацію майна підприємства і надала ФДМУ матеріали, зведений акт та передавальний баланс.
Наказом ФДМУ від 15.07.2011 р. № 1071 створена комісія з приватизації державного майна (СДГХП «Полімінерал» в складі 10 чоловік (один з дорадчим голосом). 23 вересня 2011 р. відбулося перше засідання вказаної комісії, яка розглянула результати інвентаризації та погодила зведений акт проведеної інвентаризації майна Стебницького ДГХП «Полімінерал». Комісією визначено майно, вартість якого підлягає вилученню з вартості цілісного майнового комплексу та обговорено ряд організаційних питань.
ФДМУ на конкурсних засадах відібрало суб’єкта оціночної діяльності, що здійснюватиме незалежну оцінку цілісного майнового комплексу Стебницького ДГХП «Полімінерал» – ТОВ «Орієнтир-Реформа», яке в даний час проводить збір необхідних матеріалів і документів.
Проте, по причині відсутності коштів для проведення фінансового аудиту, оцінка в 2011 році не проведена і процес приватизації перенесено на 2012 рік. (Наказ ФДМУ від 27.01.2012 р. № 142 про включення «Полімінералу» до «Переліку об’єктів, що підлягають приватизації в 2012 році).
Наказом ФДМУ від 04.10.2012 р. № 3625 прийнято рішення про приватизацію «Полімінералу» шляхом продажу акцій, що належать державі, а дата оцінки перенесена на 31.10.2012 р.
Проведеною незалежною оцінкою вартості цілісного майнового комплексу «Полімінералу» визначено його сукупну вартість в сумі 111096 тис.грн., а чиста вартість ЦМК становить 85704 тис.грн.
За винятком необоротних активів, що не включаються до статутного фонду акціонерного товариства чиста вартість цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу складає 59647 тис.грн. (висновок про вартість майна погоджена ФДМУ).
Акт оцінки майна СДГХП «Полімінерал» підготовлений і підписаний членами приватизаційної комісії на засіданні 25.12.2012 р. затверджений ФДМУ. На цьому засіданні розглянутий і запропонований проект «Плану приватизації єдиного майнового комплексу СДГХП «Полімінерал».
Вказаний «План приватизації…! був розглянутий і погоджений загальними зборами трудового колективу СДГХП «Полімінерал» (протокол % 5 від 27.12.2012 р.).
Характеристика статутного капіталу і план розміщення акцій наступні:
Статутний капітал 59647000 грн. Кількість акцій 238588000 шт.
Номінальна вартість акцій 0,25 грн. Тип акцій: прості іменні.
Форма випуску акцій: без документарна.
|
N |
Спосіб розміщення |
Термін розміщення |
Акції |
Частка в статутному капіталі, % |
||
|
поча- |
закін- |
кількість, |
вартість, грн. |
|||
| 1 | Закріплюється у державній власності |
- |
- |
- |
- |
- |
| 1.1 | у т. ч. передано до холдингів |
- |
- |
- |
- |
- |
| 2 | Передано до холдингів |
- |
- |
- |
- |
- |
| 3 | Власність організації орендарів |
- |
- |
- |
- |
- |
| 4 | Пільговий продаж акцій |
Протягом 3-х місяців з дня затвердження наказу про пільговий продаж акцій |
3 531 240 |
882 810 |
1,48 |
|
| 4.1 | працівникам підприємства, майно якого приватизується |
Протягом 3-х місяців з дня затвердження наказу про пільговий продаж акцій |
664 020 |
166 005 |
0,28 |
|
| 4.2 | іншим громадянам, які мають право на пільгове придбання акцій |
Протягом 3-х місяців з дня затвердження наказу про пільговий продаж акцій |
2 867 220 |
716 805 |
1,20 |
|
| 5 | Продаж акцій на фондових біржах |
I кв. 2013 р. |
II кв. 2013 р. |
11 929 400 |
2 982 350 |
5,00 |
| 5.1 | на аукціоні за методом підвищення та зниження ціни |
I кв. 2013 р. |
II кв. 2013 р. |
11 929 400 |
2 982 350 |
5,00 |
| 5.2 | на аукціоні без оголошення ціни |
- |
- |
- |
- |
- |
| 6 | Продаж пакетів акцій на аукціоні (для об’єктів групи В) |
- |
- |
- |
- |
- |
| 6.1 | на спеціалізованому аукціоні за гроші |
- |
- |
- |
- |
- |
| 6.2 | на відкритому грошовому регіональному аукціоні |
- |
- |
- |
- |
- |
| 7** | Продаж пакетів акцій за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону |
I кв. 2013 р. |
II кв. 2013 р. |
223 127 360 |
55 781 840 |
93,52 |
| 8 | Продаж пакетів акцій на міжнародних фондових ринках |
- |
- |
- |
- |
- |
| 9*** | Тимчасово залишені у державній власності |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Разом: |
- |
- |
238 588 000 |
59 647 000 |
100,00 |
|
* Тільки для об’єктів групи Г.
** Щодо об’єктів групи Г передбачати продаж контрольного пакета акцій.
*** Тільки для об’єктів, приватизація яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».
ПРОБЛЕМА:
14 січня 2013 р за №36 Фондом державного майна України був виданий наказ «Про перетворення Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» у публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство»Полімінерал»,а 27.03.2013 р за №394 наказ про припинення Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». На виконання вищезгаданих наказів було проведено переоформлення підприємства в державній реєстраційній службі,органах статистики, органах ДПСУ,в органах державної казначейської служби.
Після проведення перетворення підприємства з невідомих причин Державне Агентство України з управління Державними корпоративними правами та майном-головний розпорядник коштів по вищезгаданій статті, не внесло змін до органів Державної казначейської служби для відновлення фінансування по КПКВ 2601090. Міністерство фінансів України дало вказівку Держказначейству припинити фінансування «… до нормативного врегулювання.»
Призупинення фінансування робіт по проекту призведе до катастрофічних незворотних процесів: переповнення хвостосховища,неконтрольоване затоплення техногенних пустот підземних рудників аварійними водопритоками, розчинення підземних соляних опорних ціликів,раптового обвалу стелин відпрацьованих камер та земної поверхні ,що спровокує техногенний землетрус силою 8 балів за шкалою Медведєва із руйнацією будівель та споруд в регіоні . Можливе повторення аварії (1983р) на хвостосховищі. Окрім негативних екологічних процесів виникне і соціальна напруга в регіоні -200 шахтарів разом із сім’ями залишаються без засобів існування.
З приводу необхідності відновлення фінансування природоохоронних заходів передбачених «Комплексним проектом…» та запобіганню негативним техногенно-екологічним явищам та процесам, колектив підприємства в квітні-травні ц.р.звернувся за допомогою до Фонду державного майна України – як органу управління майном, Державного агентства майна України – як головного розпорядника коштів, народного депутата Верховної Ради України Ілика Р.Р., Голови Львівської облдержадміністрації. голів міст Стебника та Дрогобича, Голови Львівської обласної профспілки.
Результатом цих звернень були доручення Першого віце-прем’єр міністра України Арбузова С.Г. та віце-прем’єр міністра Бойко Ю.А. відповідним центральним органам виконавчої влади щодо підготовки необхідних матеріалів для відновлення фінансування.
За повідомленням ФДМУ від 10.07.2013 р. від 10.07.2013 р. № 1-31-8604 Мінпромполітики України підготовлено проект постанови «Про внесення змін до пункту 3 порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності…», затверджених постановою КМУ від 29.02.2012 р. № 160. ( Замість СДГХП – ПАТ).
Вказаний проект пройшов погодження у ФДМУ, Мінпромполітики, Мінекономіки, Мінфіні, Мінюсті України і в даний час знаходиться на затвердженні в Кабінеті Міністрів України.
